Все авторы   |   Все записи   |   СТАТЬ БЛОГГЕРОМ

Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради...
Об авторе
2017-07-18 10:59:07 __Юрій Малашевич

Історичний календар Житомирщини: 15 - 21 липня

 Джерела дослідив і результати дослідження систематизував Юрій Малашевич

15. 07. 1925. — в Бердичеві відкрито дитячий будинок для розумово відсталих та з певними відхиленнями дітей. Тут перебувало 25 дітей, яких перевели сюди з усіх міських дитячих будинків. Дитячий будинок був укомплектований 24 ліжками, 13 матрацами, ковдрами і подушками. Завідуючою закладом призначили Дейч, завідуючим господарством – Фельдмана.

15. 07. 1941. -  німецька 9-а танкова дивізія та два полки дивізії СС “Вікінг” розпочали наступ з району Бердичева і Житомира на Білу Церкву. У зв'язку з проривом німецьких військ з півночі до міст Сквира та Біла Церква, наступ радянських військ на Бердичів було зупинено. Цього ж дня ворожі війська окупували село Голодьки (нині Мирославка) Бердичівського району. В цей день також радянські війська залишили з боями районний центр Потіївка Житомирської області.

15. 07. 1943. - окупанти спалили повністю село Юстембург та частково село Замисловичі (загинуло 110 жителів) Олевського району.

15. 07. 1947. – у Житомирі народився Скульптор Йосиф Табачник. Основні твори: „П-т С. Корольова”, „Кабан”, „Пієта”, „Хліб-сіль”, «Пам’ятник жертвам фашизму на Богунії у Житомирі».

15. 07. 1949. — у Бердичеві народився Павло Степанович Скавронський – педагог, вчитель географії вищої категорії, краєзнавець. Павло Степанович є членом Національної спілки журналістів України, науковим кореспондентом Інституту педагогіки АПН України, тривалий час очолював загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №11 міста Бердичева. У 1994 році він стає одним з ініціаторів створення Бердичівського регіонального товариства краєзнавців, з 1998 року є його головою. За час його головування в Бердичеві проведено чотири Всеукраїнських науково-краєзнавчих конференції (1999, 2001, 2005, 2007 рр.), видано наукові збірники доповідей проведених конференцій про природу, господарство, історію Бердичева та його найближчих околиць.

15. 05. 1950. – за успішне і доброякісне збирання врожаю виконком Черняхівської райради депутатів трудящих і РК КП(б)У занесли на дошку пошани: Москальчука Володимира Івановича - жаткаря артілі «ім. Сталіна» с. Зороків, який за 6 робочих днів жаткою-самоскидкою викосив 44 га. жита, Котенка Якова Савовича – жаткаря вільської артілі «Жовтень», який без зміни коней викошував по 9 га., а  з початку жнив викосив 46 га. з плану 25 га., Піонтківську Ніну Павлівну, Колесник Ніну Григорівну та Колесник Віру Антонівну – в’язальниць забрідської артілі ім. «12 – річчя Жовтня», котрі за 8 робочих годин нав’язували 6112 снопів.

15. 07. 1968. — міський виконавчий комітет приймає рішення про створення на базі Бердичівської лабораторії "Асколі" міської ветеринарної лікарні та визначає місце розташування її у Бердичеві.

15. 07. 1968.  — загальноосвітній школі села Райгородок Бердичівського району присвоєно ім'я Героя Радянського Союзу Вадима Клавдійовича Олійника (1922-1944) – колишнього учня цієї школи, який закінчив її у 1940 році. Одночасно на фасаді школи встановлено меморіальну дошку. У 1981 році, коли у селі Райгородок була побудована та відкрита нова загальноосвітня школа, меморіальну дошку було перенесено до нової школи.

15. 07. 1976. – у Головинському ПТУ – 2, що Черняхівському районі відбувся черговий випуск 224 робочих спеціалістів різних робітничих фахових напрямків. Це був один з найбільших за кількістю випускників рік.

15. 07. 1993. — у Чернівцях помер Петро Герасимович Міхневич (1901-1993) – український актор, Народний артист УРСР, який народився у Бердичеві в родині священика. Петро Герасимович закінчує Київський музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка, з 1926 по 1931 рік працює у Київському драматичному театрі ім. І. Франка; у 1931-1937 рр. – в трупі Харківського театру Революції. У 1940 році Петро Герасимович разом з дружиною Галиною Янушевич переїздить до Чернівців, де вони засновують театр імені Ольги Кобилянської та грали на сцені до останніх днів. За тривале життя на сцені Петро Міхневич створив понад 200 незабутніх образів як в театрі, так і в кіно. За плідну працю Петро Герасимович крім мистецьких відзнак нагороджений орденами "Знак Пошани" (1951), Трудового Червоного Прапора (1960), "Жовтневої Революції" (1971), багатьма медалями та Грамотами Міністерства культури України. Він став Почесним громадянином міста Чернівці. Похований Петро Герасимович Міхневич у Чернівцях на місцевому кладовищі.

16. 07. 1756. — у Бердичеві відбувся урочистий акт коронації ікони Матері Божої Бердичівської, що знаходиться в католицькому храмі. Ця подія з особливою пишністю пройшла за межами міста, на широкій площі, де спеціально для цього була збудована дерев'яна каплиця з 11 вівтарями, що могла вмістити 20 тисяч чоловік. О дев'ятій годині ранку апостольський промотаріус прочитав коронаційний декрет і під звуки фанфар єпископ Київський Каєтан Солтик наклав корони на чола Божого Дитятка та Марії. Ці золоті корони, прикрашені коштовними діамантами, ще у 1754 році Папа римський Бенедикт XIV надіслав до Бердичівського костьолу. На коронацію прибули магнати Любомирські, Потоцькі, Сангушки, Радзивілли, Слугоцькі, Хоєцькі, Воронічі та сотні інших воєвод, старост, каштелянів, маршалків тощо, – із своїм коронним й надвірнім військом; прибули чернечі валки єзуїтів, базилян, домініканців, піяр, кармелітів й інших; прибуло 72 різних релігійних братства. Ця подія надовго залишилася в пам'яті сучасників. Згідно з одними джерелами, на проведення свята було витрачено 83 655 польських злотих, за іншими ж – 114 тисяч. Для процесії паломників розробили спеціальний маршрут. Алею від самого костьолу до коронаційної каплиці оздоблено вісьмома тріумфальними арками барокової архітектури, прикрашених різьбою по дереву, картинами, а також символами і написами. Урочистості не припинялися навіть вночі: все місто освітлювалося тисячами смолоскипів, ліхтарів. Повсюди спалахували вогні феєрверків. Образ внесли до верхнього храму і встановили у головному вівтарі. Загалом близько 50 тис. віруючих стали свідками великої події в історії міста і краю. На згадку про ту урочистість кармеліти викарбували золоті медальйони. "Дольний" костьол відтоді став використовуватися для поминальних богослужінь.

16. 07. 1906. — у газеті "Новое время", що видавалась у Петербурзі, повідомляється про те, що в Бердичеві стався грабіжницький напад чотирьох бандитів на аптеку Ревича. Бандити замовляли у аптеці сірчану кислоту, а після отримання відмови вбили провізора, викрали аптечну касу та втекли з місця злочину.

16. 07. 1941. - радянські війська залишили з боями районні центри: Андрушівка, Вчорайше, Ружин Житомирської області.

16. 07. 1942. — німецькі солдати табірної охорони та місцеві поліцаї розпочали розстріл 700 чоловік з захоплених в облавах та доставлених у табір СД єврейських дівчат та підлітків, а також 230 євреїв-майстрів з бараку №1. Розстріли проводились щоденно у тирі колишнього 14-го кавалерійського полку Червоної Армії. Ями копали самі приречені, а засипали трупи поліцаї та німецькі солдати.

16. 07. 1943. - окупанти спалили повністю село Федорівка Новоград-Волинського району, загинуло 13 жителів.

16. 06. 1950. – державна комісія по сортовипробуванню визнала успішність в проведенні селекційної роботи в Черняхівському районі. Нашими селекціонерами  було виведено та апробовано новий сорт озимого рапсу, який назвали «Черняхівський місцевий» («Колгоспник Черняхівщини № 59  (2939) 20 липня 1950 р.) .

16. 07. 1953. – т.в.о. редактора районної газети «Колгоспник Черняхівщини» був призначений А. Пивовар.

16. 07. 1963. – день народження нашого земляка, житомирянина, актора кіно і режисера Костянтина Шафоренка.

16. 07. 1978. — у Бердичеві проходять гастролі чехословацького цирку "Прага". Загалом, гастролі мали тривати до 21-го числа. Але через постійні аншлаги гастролі цирку були продовжені ще на три дні.

16. 07. 1984. — у Республіці Афганістан загинув Юрій Анатолійович Білецький (1964-1984) – рядовий, водій. Юрій Білецький проживав у Бердичеві, навчався у школі №16. До призову в армію працював на шкіроб'єднанні ім. Ілліча. До Республіки Афганістан Юрій Білецький потрапив у 1983 році. Автомобільна колона, в якій Юрій Білецький вів свою машину, зазнала раптового нападу ворога. Під час бою він загинув. Юрій Анатолійович нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у Бердичеві на військовій ділянці міського кладовища.

16. 07. 1997.— у Бердичеві брати-кармеліти у вівтарній частині костелу виставили нову ікону Матері Божої Бердичівської, що її 9 червня цього ж року освятив Святіший Отець Іван Павло ІІ у костелі Святої Ядвіги, Королеви Польщі, у Кракові. Вже через декілька днів, а саме 19 та 20 липня, на площі перед костелом відбулись урочистості з нагоди річниці коронації ікони матері Божої Шкаплерної, на яких нова ікона Матері Божої Бердичівської була представлена широкому загалу.

16. 07. 2008. — розглянувши подання фракції комуністів у міській раді та постійної комісії з питань охорони здоров'я, екології та соціального захисту населення, міська рада своїм рішенням за багаторічну сумлінну працю на благо територіальної громади міста Бердичева, активну депутатську діяльність та добросовісне виконання обов'язків голови постійної комісії з питань охорони здоров'я, екології та соціального захисту населення, високий професіоналізм, присвоїла Поліні Іванівні Соболь звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Урочисте нагородження Поліни Соболь відзнакою відбулось через місяць – 24 серпня – під час святкування Дня міста та Дня Незалежності України.

16. 07. 2006. — у Бердичеві прихожани римо-католицької парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та численні паломники відзначили 250-у річницю коронації ікони Матері Божої Бердичівської. Гостями урочистостей стали також представники дипломатичних корпусів багатьох країн. Урочисту Літургію очолив Апостольський Нунцій архієпископ Іван Юркевич, співслужили йому Генеральний Настоятель ордену Босих Кармелітів о. Люіс Аростегуі Гамбоа та єпископи України. Цього ж дня біля костьолу Святої Варвари на місці, де колись була каплиця, відкрито грот на честь 250-ї річниці коронації ікони Матері Божої Бердичівської.

17. 07. 1846. – народився етнограф і мандрівник Микола Міклухо-Маклай, його рід походить з України з Чернігівської області. І хоча українське походження Миколи Миклухо-Макля багато років замовчувалося, ніхто не в змозі позбавити права називати його “своїм” мешканців Малина настільки тісно пов’язане його життя з цим містом. Тут є музейна експозиція, могила матері мандрівника, а в центрі міста встановлено єдиний в Україні пам’ятник Міклухо-Маклаю.

17. 07. 1907. – народився український публіцист, кінознавець, сценарист, письменник, житомирянин Олександр Михалевич.

17. 07. 1933. — у селі Великі Лісівці Попільнянського району в сім'ї сільських вчителів народився Космач Володимир Петрович (1933-1999) – журналіст, публіцист, краєзнавець. Володимир Космач тривалий час проживав у Бердичеві, працював кореспондентом у міськрайонній газеті "Радянський шлях" (нині "Земля Бердичівська"). Результатом журналістської діяльності Володимира Петровича є понад півтисячі різножанрових публікацій на різноманітну тематику, героями яких стали тисячі громадян Бердичівщини.Помер Володимир Петрович Космач 27 жовтня 1999 року. Похований на кладовищі у селищі Гришківці.

17. 07. 1941. — цього дня німецькі війська захопили села Гвоздаву, Гальчин і Катеринівку – останні населені пункти Бердичівського району. На території Бердичівського району майже на два з половиною роки було встановлено окупаційний режим.

17. 07. 1949. – народився наш земляк, уродженець Червоноармійська (Пулина), журналіст Віктор Насонов.

17. 07. 1953. - хлібороби артілі «ім Леніна» с. Сліпчиці Черняхівського району станом на дане число здали державі понад 134 ц. добірного зерна і вийшли в лідери по збиранню врожаю загалом по району.

17. 07. 1963.  – народився педагог, журналіст, письменник Микола Шмигін, він уродженець с. Жеребилівка Новоград-Волинського району.

18. 07. 1648. — цього дня повстанці під проводом соратника Богдана Хмельницького Максима Кривоноса штурмом взяли бердичівську фортецю і майже повністю її зруйнували. Загалом же в червні війська під керівництвом Максима Кривоноса, які направлялись на місто Зборів, нанесли цілий ряд ударів польським військам Яреми Вишневецького, в числі яких були тисячі солдат Тишкевича з Бердичівського гарнізону, і звільнили ряд населених пунктів Житомирщини: Бердичів, Бистрик, П'ятку, Чуднів та інші.

18. 07. 1920. — цього дня пожежа знищила машинну станцію, яка забезпечувала роботу водопостачання міста. Дерев'яна будівля згоріла дотла, а машини і насоси сильно постраждали. Водопостачання міста повністю зупинилось.

18. 07. 1938. – народився наш земляк, уродженець с. В. Чернявка Попільнянського району, фотожурналіст Анатолій Голованов.

18. 07. 1950. – закінчено випробовування другої колгоспної газогенераторної  електростанції в артілі «ім. Шевченка» с. Некраші Черняхівського району.  Її потужність складала 38 кіловат. В той час в селі було вже встановлено понад 1 000 точок, в тому числі понад 3 000 лампочок «Ілліча», що освітлювали хати колгоспників.

18. 07. 1961. -  народився наш земляк Ярослав Теплий, мистецький керівник етно-фолк дуету "Червоне та Чорне", композитор, етнограф, фольклорист, голова Житомирської обласної організації "Лемківщина".

18. 07. 1976. – школяри Черняхівщини зібрали рекордні на той час 35 тон макулатури в рамках проведеної акції «Мільйон – Батьківщині». Перше місце серед учасників акції  посіли учні Селянщинської школи (піонервожата Надія Красницька), які зібрали 13 тонн.

18.07.1953. – Яків Михайлович Руденький сторож колгоспу «ім. 1-Травня» самотужки врятував від знищення вогнем колгоспної кузні.

18. 07. 1985.  — у Харкові помер Файнтух Соломон Овсійович (1899-1985) – український композитор та диригент, що народився у Бердичеві, провів тут дитячі та юнацькі роки. Соломон Файнтух є одним з авторів Державного гімну УРСР (авторський колектив під керівництвом композитора А.Д. Лебединця, гімн затверджений у 1949 р.). В своїй творчості композитор звертався до різних музичних жанрів: романсів, сюїт, обробки народних пісень, музики до драматичних вистав, оперети.

18. 07. 2008. — Президент України Віктор Ющенко здійснив щорічне традиційне сходження на Говерлу – найвищу вершину Карпат. По завершенні сходження на вершині гори відбулась церемонія відкриття й освячення скульптурної композиції "Тризуб". Віктор Ющенко в основу композиції заклав металеві капсули з землею, принесеною з різних регіонів України. Серед них була капсула і з Житомирщини: рішенням губернатора земля для неї була взята в Бердичеві на території кляштору Босих Кармелітів.

19. 07. 1630.  — воєвода і генеральний староста київського краю Януш Тишкевич цього дня зробив запис у Люблінському Трибуналі, згідно з яким свій замок та земельну ділянку у Бердичеві він віддав під костел та монастир Кармелітів Босих. На утримання монастиря і його ченців він також одписав село Скраглівку та прибуток від своїх маєтків у розмірі 1800 злотих щорічно.

19. 07. 1904. — окружком РСДРП, що діяв у Бердичеві на заводі "Прогрес", на річці Гнилоп'ять була організована човнова масовка для обговорення питань з підготовки до проведення загальнозаводського страйку, який був призначений на наступний день. За учасниками масовки ув'язались таємні агенти царської охранки. Це помітили організатори масовки. Негайно були прийняті міри по її припиненню, нелегальна література, що була взята з собою, була надійно схована.

19. 07. 1906 рік народження Натана Перельмана, музиканта і педагога, професора Санкт-Петербурзької консерваторії. Уродженець м. Житомира.

19. 07. 1941. - розпочалися розстріли єврейського населення Житомира.

19. 07. 1948. - народився наш земляк, уродженець с.Покалів Овруцького району, журналіст Василь Невмержицький.

19. 07. 1951 . – за зразкову проведення збирання врожаю виконком Черняхівської районної ради депутатів трудящих і бюро РК КП(б)У занесла до районної дошки пошани:  Герасименка Олександра Івановича – комбайнера МТС № 2, Дикого Івана Васильовича – жаткаря високо – української артілі  «1- Травня», Надію Мелешко – в’язяльницю колгоспу «ім. Маленкова»,  Боровського Петра Івановича – косаря артілі «ім. Леніна» (с. Селянщина), Анатолія Пастушенка – комбайнера МТС № 1, Ольгу Малинівську, Антоніну Крижанівську, Ганну Сушицьку  та Леоніду Зелінську – в’язальниць Забрідської артілі «ім. Молотова».

19. 07. 1953. – Черняхівська районна газета повідомила про те що в  Високо-Українській середній школі  розташувався піонерський табір професійних спілок району. («Колгоспник Черняхівщини №  57 (3250) 19 липня 1953р.)

19. 07. 1958. — Бердичів святкує День повітряного флоту. З цієї нагоди у літньому кінотеатрі парку культури провели урочисті збори, а в самому парку влаштували справжнє видовище: виставку авіатехніки. Тут були і літаки, і катапульта, і багато чого іншого цікавого. Наступного дня у парках міста та на стадіоні машинобудівного заводу "Прогрес" пройшли масові гуляння трудящих з духовими оркестрами.

19. 07. 1997. — у Бердичеві на площі перед в'їзною брамою монастиря Босих Кармелітів пройшли урочистості з нагоди річниці коронації ікони матері Божої Шкаплерної. Під час свята прихожанам та численним гостям міста була представлена нова ікона Матері Божої Бердичівської, створена краківською художницею Боженою Мусі-Совінською у 1990 році та освячена 9 червня 1997 року у Кракові Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ. Площу заповнили паломники, які прибули з різних кінців України зі своїми пастирями. Загалом V Подільська проща налічувала понад 3,5 тисячі віруючих. У богослужінні взяли участь 35 священиків, літургію відправлено частково українською, частково польською мовами. На закінчення Святої Служби було виставлено Святі Дари у дароносиці, відспівано Лоретанську Літанію і "Te Deum". Опівночі відбулася Свята Служба, яку провів отець Максиміліан Подвіка ОСD – делегат провінції в Україні, а віруючі молилися у костелі протягом всієї ночі.

19. 07. 1998. — ординарій Києво-Житомирської дієцезії єпископ Ян Пурвінський звершив акт коронації ікони Матері Божої Бердичівської. Це вже четверта коронація бердичівського образу – перші три відбулись відповідно у 1756, 1844 та 1856 роках. Нажаль, оригінальну ікону було втрачено у липні 1941 року під час пожежі, що сталася у Санктуарії напередодні приходу німецьких військ у Бердичів.

20. 07. 1876. -  з’явився на світ наш земляк, житомирянин, відомий радянський ботанік, фізіолог рослин, професор Володи́мир Арцихо́вський. Закінчив Житомирську гімназію. Він розробив метод повітряної культури рослин — аеропоніку. Арциховський вивчав різні питання фізіології, а також анатомії та екології рослин (зокрема, водний режим), поклав початок спеціальній фізіології деревних порід в СРСР.

20. 07. 1897. — в селі Люк Балезинського району Удмуртії в родині чиновника народився Луппов Володимир Васильович (1897-1944) – полковник, учасник Великої Вітчизняної війни, командир 71-й механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту. Володимир Луппов загинув у боях за визволення міста Бердичева від ворога. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за вміле командування в маневрових видах бою, нанесення ворогові великої втрати в живій силі і техніці та виявлені при цьому мужність, сміливість і відвагу полковникові Володимирові Васильовичу Луппову посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу. Володимир Луппов був похований у Бердичеві, пізніше перепохований у Москві на Ново-Дівочому кладовищі. У Бердичеві на одному з будинків вулиці, що носить його ім'я, встановлено меморіальну дошку на честь Героя.

20. 07. 1904. — робітники заводу "Прогрес" організовано зупинили роботу та оголосили про страйк. Вони вимагали від адміністрації заводу підвищення заробітної плати і скорочення тривалості робочого дня. Акціонери не погоджувались виконувати вимоги працівників, погрожуючи закрити завод, але робітники не відступили від своїх вимог. Загалом страйк тривав два тижні – до 1 серпня. Під тиском страйкарів адміністрація таки пішла на деякі поступки: робочий день з 11,5 годин скоротили до 11 годин, завод не закрили.

20 липня  105 років від дня народження Кучера Василя Степановича , українського письменника. Уродженець с. Любимівка Андрушівського району.

20. 07. 1920. —у Бердичеві запрацював перший адресний стіл – спеціальна установа для точної реєстрації населення та видачі довідок про адреси проживання жителів міста. Адресний стіл розташувався на вулиці Карла Лібкнехта (до цього носила назву Білопільська, нині вулиця Європейська) в приміщенні колишнього готелю "Оріон".

20. 07. 1938. —у приміщенні бердичівського театру розпочалося засідання виїзної сесії обласного суду по справі розкрадачів соціалістичної власності у системі міськторгу. Головним звинуваченим у справі проходив завідуючий магазином №26, який отримував від подільників крадений товар і за його рахунок покривав розтрати. За три роки його роботи такої розтрати нарахували аж на 108 тис 730 крб. Суд виніс вирок: чоловіка оголосили ворогом народу і засудили до вищої міри покарання – розстрілу з конфіскацією усього майна. Заступники завмага отримали покарання у вигляді позбавлення волі на незначні терміни.

20. 07. 1943. - окупанти спалили повністю села Бацеве Олевського району (загинуло 14 жителів) та Теклівка Словечанського району.

20. 07. 1950. – районна газета «Колгоспник Черняхівщини» повідомила про те, що мокренщинський колгосп «3-вирішальний» (голова Поліщук), вільський – «Перемога» (голова Донець) і бежівський «ім. Сталіна» (голова Дідківський )  щоденно зривають графік хлібозаготівель.

20. 07. 1997. —  у Бердичеві на площі перед в'їзною брамою монастиря Босих кармелітів відбулись урочистості з нагоди річниці коронації ікони матері Божої Шкаплерної, на яких була представлена нова ікона Матері Божої Бердичівської, освячена Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ у костелі Святої Ядвіги, Королеви Польщі, у Кракові. Паломників та віруючих на площі зібралось близько семи тисяч. Перед Обіднею, після "Salve Riegina", почалося поклоніння та складання обітниць Матері Божій Бердичівській щодо вірності Євангелії та Хресту представників всіх станів: службовців, дітей, молоді, подружжів, літніх людей, вчителів, лікарів. Наприкінці виступили з промовами представники влади міста Бердичева та району. Після Слова Божого, проголошеного єпископом Житомирської дієцезії Яном Пурвінським українською та польською мовами, і Святої Служби було виставлено Святі Дари у дароносиці, відспівувано польською мовою Лоретанську Літанію та гімн "Тебе, Боже, славимо". На закінчення відбулася процесія до святині з іконою Матері Божої. Єпископ повідомив присутніх, що урочиста коронація ікони відбудеться на храмове свято Матері Божої наступного 1998 року.

20. 07. 2008. — цього дня у Бердичеві у Свято-Миколаївському соборі встановлено Чудотворну ікону Святителя Миколая. Ікону доставили з Свято-Миколаївського Крупицького Батуринського жіночого монастиря, святиню супроводжувала особисто матінка-ігумен'я цього монастиря. Прихожани та віруючі отримали змогу помолитись біля цієї чудодійної ікони.

20. 07. 2013.  — у Бердичеві відкрито новий Центр торгівлі та сімейного відпочинку, який отримав назву "Континент". Символічну стрічку перед входом до нового торгового центру перерізали міський голова Василь Мазур, власник центру підприємець Анатолій Блащук та його донька Діана. Торговий центр спеціалізується на товарах для дітей, а також містить кафе та зони дитячого відпочинку.

21. 07. 1586. – помістя Вільськ, як містечко,  що належить князю Костянтину Костянтиновичу Острозькому - воєводі Київському  згадується в акті у скарзі воєводича Волинського князя Іоанна Богушевича Корецького, війта Прокопа Литинського і урядника Криштофа Винарського.

В той час бояри, гайдуки і слуги Корецького переходиди через містечко Вільськ, втікаючих від Корецького до володіння Острозького селян та вільських міщан згадуваний війт і урядник перебили, утопили, інших покалічили, а їх зброю і коней пограбували.

Містечко Вільськ за часів князів Острозьких було центром заможної і велелюдної волості. Історичні документи називають Вільськ таким же містом, як Житомир Звягель та Черняхів. Цей період історії міста добре документований різними справами переважно судового характеру.

21. 07. 1770. — цього дня помер Радзивілл Удальрик Кшиштоф (Христофор) (білор. Удальрык Крыштап Радзівіл, пол. Udalryk Krzysztof Radziwiłł) – князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, поет, перекладач, історик, конюший (1734-1762) і писар великий литовський (з 1762), староста мінський (1739-1746), який народився в містечку Дятлово (нині районний центр Гродненської області, Білорусь) в княжому роді Радзивіллів гербу "Труби". Удальрик Радзивілл отримав освіту в колегіумі отців піарів у Варшаві, офіцерські регалії – у рицарській академії в Легниці. Обирався послом на сейми 1730, 1733, 1736, 1746, 1764, 1767 рр., займав ряд державних посад, з 1747 року – командувач армією Великого князівства Литовського. По смерті свого батька князя Миколая Радзивілла Удальрик Кшиштоф став власником значних земельних володінь у Польщі та Україні, у т.ч. містечка Бердичів. Сучасники характеризували Удальрика як ексцентричну, талановиту і начитану людину, але зі схильністю до авантюризму. Він неодноразово потрапляв у фінансові труднощі. З цієї причини він покинув родинне гніздо в Дятлово та збудував новий палац у Гришківцях поблизу Бердичева (нині неподалік цього місця знаходиться гришковецька гімназія), розпочав будівництво палацу в Бердичеві (будівництво завершив його син Матвій; палац не зберігся, зруйнований на початку 1970-х років).

21. 07. 1857. - в Житомирі народився відомий оператор хронікально-документальних фільмів, фотограф Альфред Федецький. Він же один з перших кінематографістів Росії, що зняв перший документальний фільм, фотографував Миколу ІІ, Чайковського та багатьох інших відомих людей.

21. 07. 1907. -  перший у житті українського письменника, поета, археолога, науковця і політика, нашого земляка, житомирянина Олега Ольжича (справжнє прізвище Кандиба). Він очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів і Революційний Трибунал ОУН, заступник Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях, Голова ПУН ОУН.

21(8) липня 1918. - Волинський губернський староста повідомив у міністерство внутрішніх справ про переростання на території губернії залізничного страйку у політичний. Виникла загроза приєднання до страйкуючих інших загонів трудящих. Через зупинку залізничного руху у західній частині Волині утворився критичний стан із постачанням населення продовольством.

21. 07. 1921 рік народження нашого земляка, уродженця Ружина Бориса Олександріва (справжнє прізвище Грибінський), це поет української діаспори повоєнної доби. 

21. 07. 1944. — Указом Президії Верховної Ради СРСР уродженцю села Хажин Бердичівського району, старшому лейтенанту Володимиру Йосиповичу Мостовому за виявлені мужність і героїзм, проявлені під час Великої Вітчизняної війни, присвоєно звання Герой Радянського Союзу. У 1944 році Володимир Мостовий бере участь у боях на Карельському перешийку. Тут 13 червня біля села Раутнайнен вогнем своєї батареї Володимир Йосипович знищив вогневі точки ворога, 15 червня в бою у районі села Сійранмякі, приймаючи участь у штурмі важливої висоти, першим увірвався у ворожу траншею. На наступний день його батарея спільно зі стрілецькими підрозділами відбила сім контратак ворога.

 21. 07. 1953. – в Черняхівському районі зафіксовано факт ухилення від процесу хлібозаготівлі головами колгоспів: ім. Маленкова с. Крученець – Гладиш та ім. Леніна с. Окілок – Голубенко, ім Шверника Мокренщина – Гончаренко, ім Калініна Очеретянка - Горобчук. («Колгоспник Черняхівщини №  58 (3251) 23 липня 1953р.)

21. 07. 1988. — у липні місяці на засіданні бердичівського міськвиконкому зареєстровано 5 кооперативів – приватних форм господарювання, що отримали право на існування у відповідності до нової політики уряду СРСР в часи Перебудови. Такими кооперативами стали: кооперативна промислово-торгівельна фірма "Скальпель" з виготовлення медичних інструментів (припинила свою діяльність з 2 січня 1992 року); кооператив "Проект" з виготовлення проектної документації; при здоровпункті АТП 11837 почав діяти ортопедичний кооператив "Стоматолог"; при міській стоматологічній поліклініці – кооператив "Зубчик". Також було створено кооператив "Веселка", що займався заготівлею та переробкою вторинної сировини та випуском продукції народного споживання. Для останнього підприємства на міському звалищі виділили земельну ділянку площею 600 кв. м.

21. 07. 2001. — Кабінет Міністрів України з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України своєю постановою №878 від 26 липня 2001 року затвердив Список історичних населених місць України. До цього списку внесено і місто Бердичів. Загалом, станом на 1 січня 2007 року список історичних населених місць України (міста, селища міського типу) включав 401 населений пункт; на території нашої держави нараховується 39 міст із понад 1000-річною історією, більшість з яких розташовані на території колишньої Київської Русі.

21. 07. 2011.  — у Бердичеві помер Петро Іванович Ляшенко (1917-2011) – учасник Великої Вітчизняної війни, бригадир ливарників на машинобудівному заводі "Прогрес", Почесний громадянин міста Бердичева. Петро Ляшенко народився у Бердичеві, з 16-и років – формувальник у ливарному цеху №1, працював тут більш як 40 років, очолюючи бригаду комуністичної праці. На ознаменування 25-ї річниці визволення Бердичева від німецько-фашистських загарбників постановою бюро міського комітету Комуністичної Партії України та виконкому міської Ради депутатів трудящих №2 від 4 січня 1969 року Петру Івановичу Ляшенко присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичів". Перебуваючи з 1986 року на заслуженому відпочинку, Петро Ляшенко залишався активістом ветеранського руху – він був членом президії міської ради ветеранів, за активну роботу нагороджений численними ювілейними медалями. Похований Петро Ляшенко в Бердичеві на міському кладовищі, в секторі почесних поховань.

В липні 1953 року Черняхівська МТС №1 поповнився новою технікою: 3 комбайни «Сталінець»-4,  2 трактори ДТ-54, 27 сінокосилок, 5 льонокомбайнів, 13 льонобралок, 2 кудельно-приготовлювачі, тощо.

В липні 1953 року фельдшером с. Бежева працювала Ніна Гарбарчук. («Колгоспник Черняхівщини № 56  (3249) 16 липня 1953р.) .

 

 


   625
Реклама
загрузка...
Популярные записи

Логин:  
Пароль:  
Последнее в новостях
Діти учасників АТО з Житомирської області поїхали на відпочинок до санаторію, який належить МОЗ Молдови
Лілія Гриневич назвала умови, за яких майно та землю ПТУ можуть передати місцевим органам влади
У Коростені переселенці незаконно отримали більше мільйона гривень державної допомоги за «липовими» довідками
Суслика знову ввели до складу комісії, яка обирає керівників закладів охорони здоров’я Житомирщини
«Дівочий день» в житомирському Liberty Hall: боулінг за півціни
На полі у Житомирській області корова забила жінку
Триває реєстрація на 11-й Корпоративний Чемпіонат з боулінгу-2017 у Житомирі
У райцентрі Житомирської області скажений кіт покусав жінку
Мер Житомира розкритикував проект держбюджету: він зупинить розвиток громад та місцевого самоврядування
За державний кошт профінансують 5 проектів житомирян, які перемогли на конкурсі наукових робіт