Все авторы   |   Все записи   |   СТАТЬ БЛОГГЕРОМ

Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради...
Об авторе
2017-07-10 16:53:07 __Юрій Малашевич

Історичний календар Житомирщини: 1- 7 липня

 Джерела дослідив та здобуті результати систематизував Юрій Малашевич

У липні 1658. – Юрій Немирич виконуючи прохання своєї дружини Ельжбети звертається до свого колишнього товариша, одновірця социніянина Андрія Вишоватого з пропозицією, щодо долі аріян та співпраці з шведами. Вишоватий з прохолодою відноситься до Немирича, вважаючи його за зрадника.

У липні 1659. - Юрій Немирич ствердився як права рука та протеже гетьмана Івана Виговського. Король Речі Посполитої Ян ІІ Казимир [Jan II Kazimierz Waza] підписує урізаний варіант Гадяцького договору (Унії), проте фактичне формування князівства Руського так і не відбувається. 
На початку липня 1941. - на Поліссі почали активно діяти озброєні групи національного опору на чолі з отаманом Т. Бульбою-Боровцем. До кінця літа вони спромоглися вибити радянські війська з великої території в районі Олевська, заволодіти містом і створити “Олевську республіку”.
Липень 1943. - окупанти повністю спалили село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області.
1 липня - 120 років Житомирському лікеро-горілчаному заводу, тепер ДП «Житомирський лікеро-горілчаний завод». Підприємство почало функціонувати від 01.07.1896 р.
У липні 1936 р. засновано Радомишльський музей флори і фауни який з 1968 р. функціонує на базі ДП «Радомишльське лісове господарств»
01. 07. 1905. — у Бердичеві робітники заводу "Прогрес", що страйкували з 29 червня, зібрались біля заводських воріт, вимагаючи виконання своїх умов дирекцією заводу. І лише після отримання запевнень, що більшість вимог буде виконано, приступили до роботи. В результаті проведеного страйку робітники добились від дирекції наступних поступок: робочий день у звичайні дні був скорочений до 10 годин, а в суботні — до 9 зі збереженням заробітної плати; на заводі була введена посада фельдшера і забезпечений прийом лікарем хворих два рази на тиждень; була отримана обіцянка перегляду розцінок на роботі від виробітку; за три дні страйку робітникам була виплачена заробітна плата.
01. 07 (18 червня) 1918. - Житомир. Відкрилися диригентські курси для вчителів з метою розвитку народних хорів. Курси, влаштовані з інціативи Волинської губернської шкільної ради, протягом півтора місяця мали прослухати 60 вчителів.
01. 07. 1919. - Житомир. Повідомлення про відкриття прийому до Пішої юнацької школи. Після проходження 4–місячного курсу вона випускала хорунжих для війська УНР.
01. 07. 1924. - Житомир Волинської губернії. Відбулася перша виробнича нарада цукрових заводів Волині.
01. 07. 1939. - УРСР. Розпочалася кампанія перевірки селянських господарств з метою виявлення “незаконно відчужених колгоспних земель”: з Одеси до села виїхали близько 1 тис. обмірників землі, у Радомишльському і Коростишевському районах Житомирської області сформовано 32 комісії по обміру земель приватного користування.
01. 07. 1941. — у зв’язку з наближенням німецьких військ до Бердичева розпочалась евакуація з міста сімей відповідальних працівників, в першу чергу міського комітету ВКП(б) і міськвиконкому, а також народного суду, радіокомітету і редакції міськрайонної газети "Радянський шлях".
01. 07. 1950. - рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради депутатів трудящих у Бердичеві створено будівельно-експлуатаційну контору "Бердичівгаз", яка стала першою в області та третьою на теренах України. Завданням контори визначено проведення газифікації осель жителів Бердичева і Бердичівського району, експлуатація газових мереж. Начальником контори призначено Василя Герасимовича Балицького. Йому окрім іншого доручається "подобрать штаты административно-управленческого персонала конторы согласно указаний Государственной Штатной Комиссии при Совете Министров СССР".
01. 07. 1951. — виконавчий комітет Бердичівської міської ради прийняв постанову, якою було затверджено акт прийомки в експлуатацію літнього кінотеатру.
01. 07. 1951. – в смт. Черняхові вперше відкрито нову дитячу бібліотеку. Фонд бібіліотеки в момент її відкриття нараховував понад 800 книжок. Бібліотека від дня початку своєї роботи мала 130 постійних читачів.
01. 07. 1953. – розпочалось соціалістичне змагання за вчасне та успішне проведеня жнив між машинно-тракторними станціями Черняхівського району. Гостре суперництво зав’язалось між механізаторами бригад № 5 і №9 (МТС №2 смт. Черняхова) де бригадирами були Василь Трохименко та Дем’ян Білошицький. (джерело: районна газета «Колгоспник Черняхівщини № 53 (3246) 5 липня 1953р.)
01. 07. 1956. – народився Юрій Гудзь, український письменник, уродженець с. Немильня Новоград-Волинського району.
01. 07. 2003. — цього дня видано перший наказ по окремому батальйону зв’язку тилу А-2840, місцем формування якого став обласний центр Житомир. Саме цей день вважається точкою відліку існування цієї військової частини, першим командиром якої став Олександр Данчук. З 2005 року батальйон базується у Бердичеві на Червоній горі. Завданням окремого батальйону зв’язку тилу є забезпечення зв’язку для вищого командування Збройних Сил України. На озброєнні частини А-2840 є різноманітні засоби зв’язку широкого діапазону.
01. 07. 2009. — вперше за декілька останніх десятиліть чисельність населення міста Бердичева опустилась нижче позначки у 80 тисяч чоловік. За офіційними статистичними даними на 1 липня вона становить 79972 чоловіки.
02. 07. 1893. — за це число зберігся єдиний примірник газети "Бердычевский листок" (віддрукований у типолітографії Дененмана), що виходив у Бердичеві наприкінці XIX ст.
02. 07. (19 червня) 1918. - Київ. Павло Скоропадський затвердив постанову Ради міністрів про асигнування коштів на організацію влітку 1918 року у Києві, Одесі й Катеринославі курсів для вчителів єврейських шкіл та трьохмісячних курсів для вчителів польських шкіл у Києві, Житомирі та Вінниці.
2 липня - 80 років від дня заснування ДП «Баранівське ЛМГ»
2 липня - 85 років від дня народженя Гулія Володимира Марковича колишнього директора Іршанського ГЗК.
02. 07. 1939. - Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердив проект постанови РНК УРСР „Про відпуск довготермінових кредитів для потреб зселення господарств, що розташовані на хуторах”. У документі визначався розмір надання позик селянам: на благоустрій колгоспам та колгоспникам для перенесення будівель – у Житомирській області – 900 і 6176. 0, Вінницькій – 120 і 520; Кам’янець-Подільській – 100 і 1300, Сумській – 180 і 1250, Полтавській – 500 і 4250, Харківській – 80 і 350, Ворошиловградській – 100 і 415, Сталінській – 180 і 610, Дніпропетровській – 370 і 575, Запорізькій – 180 і 415, Кіровоградській – 60 і 220, Миколаївській – 25 і 205, Одеській – 75 і 140, Молдавській АСРР – 75 і 205.
02. 07. 1939. - Житомир. Відбулися урочистості з нагоди 15-ти річного ювілею Драматичного колективу клубу кустарів. Протягом свого існування актори з успіхом представили глядачеві 400 театральних постановок.
02. 07. 1941. - Радянські війська залишили районний центр Ємільчине Житомирської області, до селища вступили гітлерівці.
02. 07. 1941. — всі випускники Бердичівського технікуму хімічного машинобудування захистили дипломні проекти, а ті, що залишилися, здали перевідні екзамени. З наступного дня і до самого звільнення міста від нацистських загарбників технікум не функціонував.
02. 07. 1947. —у Бердичеві на машинобудівному заводі "Комсомолець" відновив роботу єврейський драматичний колектив, що існував тут ще до початку Великої Вітчизняної війни. Ініціатором відновлення колективу став вчитель міської школи №8 І.Г. Френкель.
02. 07. 1990. – створено Черняхівську районну податкову інспекцію Житомирської області. Її історія веде свій відлік з 1990 року, коли 12 квітня Рада Міністрів УРСР прийняла Постанову № 74 “Про створення державної податкової служби в Українській РСР”. Згідно цієї Постанови до 1 липня 1990 року було створено державні податкові інспекції при виконавчих комітетах рад усіх рівнів. Першим керівником податкової призначено В. І. Замегу. В 1998 році службу було реорганізовано у Володарсько – Волинську міжрайонну податкову інспекцію.
02. 07. 1994. — в Бердичеві помер Аркадій Павлович Кащук (1923-1994) – педагог, директор школи №11 міста Бердичева, який народився в селі Никонівка нині Бердичівського району Житомирської області. Ще в дитинстві Аркадій Павлович проявив неабиякі здібності до навчання. Відразу після Великої Вітчизняної війни, яку пройшов від початку та до кінця, розпочалася його педагогічна діяльність – спочатку він працює вчителем, згодом директором семирічної школи в селі Кикишівка Бердичівського району, а з 1962 по 1983 рік, більше двадцяти років, очолює міську восьмирічну школу №11. Багато років поспіль Аркадій Кащук обирався депутатом Бердичівської міської ради народних депутатів. За багаторічну працю по навчанню та вихованню підростаючого покоління Аркадію Кащуку присвоєно почесне звання "Заслужений вчитель Української РСР". Похований Аркадій Павлович Кащук в Бердичеві у військовому секторі міського кладовища.
02. 07. 2009. — у відділі літератури з мистецтва Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича відкрилась персональна виставка бердичівської художниці Ольги Дзюрбей під назвою "Філософія життя". На виставці Ольга Олександрівна представила 60 картин сучасного авангардного мистецтва, серед яких "Пробудження енергії", "Гра", "Калейдоскоп почуттів", "Компроміс", "Нескінченність", "Бажання", "Подорож в невідоме", "Продовження життя" та інші.
03. 07. 1916. — у Пензенській області (Росія) в селянській родині народився Іван Омелянович Шмонін (1916-2002) – учасник Великої Вітчизняної війни. У січні 1944 року Іван Шмонін у складі своєї військової частини приймає участь у звільненні міста Бердичів від німецько-фашистських загарбників. У 1946 році переїздить до Бердичева, де з 1946 по 1972 рр. працює на залізниці. З середини 1980-х років Іван Омелянович стає активним учасником ветеранського руху, входить до складу президії міської ради ветеранів. У квітні 1998 року Івану Шмоніну за активну участь у громадсько-політичному житті та вихованні молоді рішенням виконавчого комітету присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева". Помер Іван Омелянович Шмонін 8 листопада 2002 року у Бердичеві, похований на загальноміському кладовищі у секторі почесних поховань.
03. 07. 1941. — з Бердичева на Козятин відійшли останні поїзди та ешелони з евакуйованим обладнанням та людьми. Рух поїздів по залізниці фактично припинився. Хоча у місті залишилось багато людей, покинути Бердичів у зв’язку з наближенням німецько-фашистських військ вони могли лише пішки.
03. 07. 1941.- народився режисер, доктор наук, академік, актор, наш земляк уродженець с. Буглаки Радомишльського району Володимир Горпенко (режисер кіностудії ім. О.Довженка, педагог Університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенко-Карого, ректор Інституту екранних мистецтв ім. І.Миколайчука) та український скрипаль, народний артист України Богодар Которович.
03. 1941. - Радянські війська залишили з боями Янушпіль Житомирської області.
03.07. 1952 . – у виданні «Новое русское слово» вийшла в світ стаття Ю. Мовчана «Чому ми проти федерації з Росіє». (Ю. Мовчан народився в с. Зорокові Черняхівського району)
3 липня - 66 років від дня смерті Тадеуша Боровського, (12.11.1922 - 3.07.1951) польського письменника, публіциста, критика. Народився в м. Житомирі.
04. 07. 1919. — у селі Хажин нині Бердичівського району Житомирської області в сім'ї сільського вчителя народився Володимир Йосипович Мостовий (1919-1996) – доктор, професор, член-кореспондент Академії наук СРСР, тричі лауреат Державної премії СРСР, Герой Радянського Союзу. Отримавши звання Героя на полях Великої Вітчизняної війни, Володимир Йосипович підтвердив цю нагороду у мирний час, проводячи дослідження в галузі фізики, зокрема, атомної: він працює над створенням реакторів для атомних електростанцій, проводить дослідження в галузі нейтронної фізики. Помер Володимир Йосипович Мостовий 18 жовтня 1996 року. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.
04. 07. 1941. - частини німецького 48-го моторизованого корпусу прорвали оборону радянських військ в районі Шепетівки і розпочали наступ на Бердичів. В цей день також радянські війська залишили з боями селище Ярунь Житомирської області. Біля семи годин вечора відбулось перше бомбардування Бердичева німецькими літаками. Бомбами знищені ряд будинків у центрі міста, серед мирного населення були вбиті та поранені. Цього ж дня розпочались військові дії на території Бердичівського району: німецькі війська увійшли до села Кикишівка.
04. 07. 1943. - Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Малахівка Лугинського району.
04. 07. 1952. – на період збирання врожаю в Черняхівському районі працівниками районної бібліотеки розпочато укомплектування пересувних бібліотек для сіл. (за матеріалами газети «Колгоспник Черняхівщини № 56 (3143 ) за 10 липня 1952 р.)
04. 07. 1991. — у Бердичеві розпочала свою діяльність перша приватна автостоянка. Вона розташувалась по вулиці Шевченка, 22 (на перехресті вулиць Шевченка та Богдана Хмельницького).
05. 07. 1901. - рік народження нашого земляка, уродженця Житомира, відомого радянського філософа Марка Мітіна (справжнє прізвище Гершкович).
5-7 липня 1919 - Повстанські загони отамана Д. Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
05. 07. 1923. - в селі Іванківці Бердичівського району народився Петро Горностай, український психолог, колишній ректор і почесний професор Житомирського педагогічного інституту (нині університет).

05. 07. 1925 . – відбулось засідання пленуму Черняхівської районного комітету незаможних селян (КНС) в якому прийняв участь голова Новопільського сільського КНС Житинський, було прийнято рішення про підвищення рівня сілгоспвиробництва господарств незаможників шляхом «кооперіровання».
05. 07. 1928. — Президія Бердичівської міської Ради затвердила кошторис в сумі 15447 карбованців 60 коп. на перебудову та розширення міського літнього театру. Було запропоновано 8500 карбованців використати з бюджету, а на решту грошей використати будівельні матеріали, які знаходились у розпорядженні міськкомунгоспу.
05. 07. 1941. — цього дня Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" був евакуйований до міста Очер Пермської області (Росія). На залізничну станцію подано ешелон, куди завантажили запаси кольорових металів, спецпродукцію та найбільш цінне обладнання. На ньому ж розмістились і сім'ї багатьох робітників. У важких умовах залізничного сполучення, що були викликані війною, заводський ешелон вкрай повільно просувався на схід. На під'їзді до Фастова поїзд обстріляли німецькі літаки, але, на щастя, ніхто не постраждав. Поїзд прибув до Очера лише через місяць – 4 серпня. Тут у короткий строк заводчани влились до складу Очерського машинобудівного заводу, освоїли виробництво мін, мінометів, снарядів до бойових машин реактивної артилерії – БМ-13 ("Катюша"). Сапери-підривники відступаючих радянських військ підірвали мости через річку Гнилоп'ять у Бердичеві. Жителі західної частини міста могли потрапити на східну частину лише на човнах. А увечері німецькі літаки повторно бомбардували місто – знищено декілька будинків, були вбиті та поранені серед мирних жителів Бердичева та біженців, яких у цей час в місті нараховувалось декілька тисяч чоловік.
05. 07. 2004. — цього дня підписано перший наказ по 26-й артилерійській бригаді, яка сформована в Бердичеві на базі 62-ї окремої механізованої бригади у відповідності до Директиви Міністерства оборони України №312/1/014 від 18.06.2004 року. Тому саме цей день вважається днем народження військової частини. За час свого існування військові з Червоної Гори зарекомендували себе таким чином, що сам Президент України присвоїв бригаді почесне звання "Бердичівська". За наступні 8 років свого існування 26-та Бердичівська артилерійська бригада неодноразово брала участь у широкомасштабних навчаннях, таких як "Реакція-2005", "Артерія-2007", "Взаємодія-2010", "Адекватне реагування-2011". Новостворена військова частина вважає себе правонаступницею 117-ї гвардійської Бердичівської ордена Богдана Хмельницького II ст. стрілецької дивізії, а саме 305-го ордена Богдана Хмельницького гвардійського артилерійського полку та 119-го ордена Червоної Зірки винищувально-протитанкового артилерійського дивізіону.
06. 07. 1901. – народився – наш земляк, уродженець с. Березівка Коростишівського району, український математик, професор Володимир Можар.
06. 07. 1941. – народився живописець, монументаліст, уродженець с. Городище Житомирського району Анатолій Шахрай. Твори: „Натюрморт з сухими квітами”, „Зона відчуження”, „Храм”, „Перший сніг”, „Вечір над Тетеревом ”.
06. 07. 1941. — за декілька днів до приходу німецьких військ у Бердичів фабрично-заводське училище (нині професійно-технічне училище №4), що діяло на базі машинобудівного заводу "Прогрес", було евакуйоване в місто Бєлово Кемеровської області (Росія). Тут учні училища виготовляли зброю та ремонтували військову техніку для фронту.
06. 07. 1947. — у місті Бердичеві народився Керносенко Володимир Броніславович – футболіст, тренер, Заслужений працівник фізичної культури та спорту України. Футболом Володимир Керносенко почав займатись ще в дитинстві. Вже з 1963 року він виступає за команду машинобудівного заводу "Прогрес", два сезони відіграв у команді майстрів "Полісся" (Житомир). Володимир Керносенко став одним із бердичівлян, котрий провів два сезони у команді "Прогрес" (Бердичів), коли вона виступала у класі "Б" Чемпіонату СРСР. По завершенні ігрової кар’єри Володимир Керносенко опановує тренерську справу – за час своєї тренерської роботи він виховав цілу плеяду футболістів, серед яких найбільше відомі: Сергій Заєць (ФК "Динамо", м. Київ; "Нива", м. Вінниця; "Уралмаш", м. Єкатеринбург, Росія); Юрій Грошев ("Нива", м. Вінниця; "Ністру", м. Атаки, Молдова; "Кривбас", м. Кривий Ріг; "Закарпаття", м. Ужгород; "Дачія", м. Кишинів, Молдова; "Сфинтул Георге", м. Суручени, Молдова); Павло Кривов ("Спартак", м. Житомир), Ліана Бочківська (гравець дівочої та молодіжної збірних України, кандидатка до національної збірної України, гравець ЖФК "Родина", м. Костопіль, Рівненська область) та інші. Також у 2004 році Володимир Керносенко став першовідкривачем дівочого футболу у Бердичеві.
06. 07. 1953. – Черняхів з гастролями відвідали артисти Тамбовського драматичного театру. В районному будинку культури ними було поставлено п’єсу «Земний рай» Васильєва, та «Отелло» В. Шекспіра. (джерело: районна газета «Колгоспник Черняхівщини № 54 (3247) 9 липня 1953р.)
07. 07. 1897. — в селі Люк Балезінського району Удмуртії в родині чиновника народився Луппов Володимир Васильович (1897-1944) – полковник танкових військ, учасник 1-ї світової війни, громадянської війни 1917-1921 рр. та Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. У 1942 році Володимир Луппов прийняв командування 71-ю механізованою бригадою 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії. 4 січня 1944 року бригада під його командуванням розпочинає бойовий рейд по тилах ворога і звільняє села Малосілку, Демчин Бердичівського району, Рачки Чуднівського району. В Рачках Володимир Луппов прийняв свій останній бій – після чергової атаки ворога, що значно переважав радянські війська у силі, він загинув. За уміле командування в маневрових видах бою, нанесення ворогу великих втрат в живій силі і техніці і проявлені при цьому мужність, сміливість і відвагу полковнику Луппову Володимиру Васильовичу посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу. Поховали Володимира Луппова у Бердичеві на Радянській (нині Соборній) площі, у 1950 році тіло Героя перепоховали у Москві на Ново-Дівочому кладовищі. В Бердичеві рішенням виконкому Бердичівської міської ради у 1965 році іменем В.В. Луппова названа вулиця, що до цього носила назву Грецька. Також на початку цієї вулиці на житловому будинку №32/1 встановили меморіальну дошку на честь Героя.
07. 07. 1929 .- газета «Радянська Волинь» розмістила на своїх шпальтах звинувачення на адресу Андрівського сільського голови Данилюка в спробі перешкоджання справі колективізації.
07. 07. 1935. – в с. Стиртах Черняхівського району народився Л. Я. Новаківський – академік Української Академії Аграрних Наук, професор , доктор економічних наук. заступник директора КНДУ.
07. 07. 1941. - радянські війська залишили з боями районні центри Бердичів та Чуднів Житомирської області. О 16-й годині дня передові частини 11-ї танкової дивізії XLVIII моторизованого корпусу вермахту, прокладаючи собі шлях серед колон відступаючих радянських військ, увірвались до західної окраїни Бердичева та заволоділи мостом через річку Гнилоп'ять, що на вулиці Муромській (нині вулиця 30-річчя Перемоги). З метою втримати Бердичів, як важливий стратегічний пункт, командування Південно-Західного фронту під керівництвом генерала армії М.П. Кирпоноса створює бердичівську групу, яка об'єднала 16-й механізований корпус і зведений загін 15-го механізованого корпусу. З 9 по 15 липня 1941 року ця оперативна група радянських військ стримувала наступ противника, скувавши його сили на околицях Бердичева і південніше від нього.
До кінця липня 1941р. в Житомирі було створено відділ Української народної міліції.
Липень 1974. - м. Малин (Житомирська область). Колектив паперової фабрики першим в СРСР і Європі освоїв випуск надтонкого паперу завтовшки 4 мікрони, для використання в електричній промисловості.


   321
Реклама
загрузка...
Популярные записи

Логин:  
Пароль:  
Последнее в новостях
Діти учасників АТО з Житомирської області поїхали на відпочинок до санаторію, який належить МОЗ Молдови
Лілія Гриневич назвала умови, за яких майно та землю ПТУ можуть передати місцевим органам влади
У Коростені переселенці незаконно отримали більше мільйона гривень державної допомоги за «липовими» довідками
Суслика знову ввели до складу комісії, яка обирає керівників закладів охорони здоров’я Житомирщини
«Дівочий день» в житомирському Liberty Hall: боулінг за півціни
На полі у Житомирській області корова забила жінку
Триває реєстрація на 11-й Корпоративний Чемпіонат з боулінгу-2017 у Житомирі
У райцентрі Житомирської області скажений кіт покусав жінку
Мер Житомира розкритикував проект держбюджету: він зупинить розвиток громад та місцевого самоврядування
За державний кошт профінансують 5 проектів житомирян, які перемогли на конкурсі наукових робіт