Все авторы   |   Все записи   |   СТАТЬ БЛОГГЕРОМ

Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради...
Об авторе
2017-06-12 19:03:06 __Юрій Малашевич

Історичний календар Житомирщини: 10 - 16 червня

Джерела дослідив і результати дослідження систематизував Юрій МАЛАШЕВИЧ

У червні 1890 р. М. П. Дашкевич здобуває ступінь доктора загальної історії загальноєвропейської літератури. Творчий доробок вченого становив понад 70 праць. Тривалий час він очолював Київське товариство Нестора-літописця. Добре розумівся на медицині, знав декілька європейських мов. Микола Павлович дуже любив своє село й що літа приїздив до Бежева (нині Черняхівський район). На придбаних у хрещеного батька, головинського землевласника М.М.Саліса (співвласника компанії "Душинський і Саліс", яка в 1894 році започаткувала добування всесвітньо відомого головинського лабрадориту), трьох десятинах землі на східній околиці Бежева, виключно за власні напрацьовані кошти, звів двоповерховий особняк, заклав пречудові парк, сад, оранжереї. Тут відпочивав він під час студентських вакацій, плідно працював. У будь-якій справі приходив на поміч місцевим селянам. У Києві вчений проживав за адресою: вул. Гоголівська, 15 ( джерело : Чуткий. А. Микола Дашкевич (1858 – 1908) / А. Чуткий. К.: «Темпора», 2008. – 528 с.)/

У червні 1941 р.  довідавшись про те, де прокладено підземний кабель Берлін – Київ, черняхівські підпільник Олександр  Войтенко, Олексій Горбатюк та Настя Войтенко розкопали та викинули більше метра кабелю розірвавши стратегічну лінію зв’язку та комунікації нацистів.

У червні 1954 року працівники черняхівської районної контори зв’язку фактично вийшли на фінальну стадію радіофікації Черняхівського району. Було радіофіковано села: Новопіль, Ксаверівка, Федорівка та ін., детвстановлено понад 525 радіоточок. («Колгоспник Черняхівщини №47( 3341)10 червня  1954 р.)

10. 06. 1930. —  в Бердичеві у відповідності до постанови Ради Народних Комiсарiв УРСР у будинку по вулиці К. Лібкнехта, 53/1, у якому до цього діяв педагогічний технікум, організовано Бердичівський Інститут соціального виховання в складі 4 факультетів: фізико-математичного, агро-бiологiчного, філологічного та історичного. Інститут у 1933 році був реорганізований у педагогічний, а в 1936 році – в учительський. Напередодні Вітчизняної війни в ньому навчалося 500 студентів на стаціонарному й 2700 – на заочному відділеннях. Нині це педагогічне училище І рівня акредитації.

10. 06. 1938. – народився Генадій Мушкаєв, карикатуриста, автор малюнків у журналах, колишній  директор газети «Житомирський вісник»

10. 06. 1943. - окупанти спалили повністю село Ясенець тодішнього Словечанського району, загинуло 2 жителі.

10. 06. 1946. -  народилась українська акторка Аліція Омельчук. У 1964 закінчила театральну студію при Житомирському музично-драматичному театрі. З 1964 - актриса Житомирського українського музично-драматичного театру. Фільмографія: «Довгі дні, короткі тижні», «Звинувачується весілля», «Самітня жінка бажає познайомитись», «Кайдашева сім'я».

10. 06. 1951. – на стадіоні колгоспу ім. Ворошилова в смт. Черняхові в урочистій обстановці відбувся перший районний огляд фізкультурних організацій.

10. 06. 1953. – завершилось соціалістичне змагання  між МТС №1 (директор т. Ковальчук)  та МТС №2 (директор т. Мусієнко), що знаходились на той час  в смт. Черняхові, результати соціалістичного змагання не виявили явного переможця. («Колгоспник Черняхівщини» № 47 (3240) 14 червня 1953р.)

 10. 06. 1954. –  в Черняхові з причини безвідповідальності тодішнього директора МТС 2 Мусієнка,  виникли певні проблеми з підготовкою техніки до збирання врожаю, з 35 комбайнів було відремонтовано лише 15. Головний інженер МТС 2 Міневич пояснював такий стан речей недостатньо кількістю запасних частин та кадровим голодом. Тракторні бригади в цей час були недоукомплектовані комбайнерами. Як відомо в цей час значні контрольні та мотиваційні функції були покладені на первинні партійні організації КПУ які існували в кожному господарстві та підприємстві району. («Колгоспник Черняхівщини №48( 3344)13 червня  1954 р.)

10. 06. 2002. —на початку червня місяця в Бердичеві в іудейській релігійній общині запрацювала міква – басейн для ритуальних омовінь. Будівництво мікви було завершене ще восени, але з-за малої кількості дощів і враховуючи, що вода в мікві повинна бути джерельною або дощовою, басейн так і залишався без води до цього часу. Після сильних дощів, що випали на початку червня, міква наповнилась і стала придатною до використання. Цікаво, що за декілька днів до цього рабин Шмуель Плоткін і рабин Аріє Спектор провели біля могили рабина Леві-Іцхака Бердичівського спеціальну молитву про дощ.

11 червня   155 років від дня народження Заремби Сигізмунда Владиславовича (1861- 1915) , композитора і піаніста, уродженця м. Житомира.

11. 06. 1929. – народився житомирянин, журналіст Михайло Довжик.

11. 06. 1941. -  народився Борис Турта, член «Просвіти», заступник директора Кмитівського музею образотворчого мистецтва.

 11. 06. 1949. — у Бердичеві народився Олесь (Олександр) Володимирович Коляда – композитор, виконавець, автор багатьох популярних пісень на слова таким майстрів пера як Борис Олійник, Микола Сингаївський, Микола Луків, Вадим Крищенко. Олесь Коляда у 1969 році закінчив державне музичне училище у місті Луцьк, отримав фах педагога та баяніста-виконавця. За час більш як сорокарічної творчої діяльності Олесь Коляда записав більш як 20 компакт-дисків власних творів. В його кар'єрі – виступи в таких колективах, як "Молодые голоса", "Мальви", "Сябри". З відомим бердичівським артистом Валентином Моцним він створив цирковий колектив "Диваки", з яким тривалий час гастролював. Олесь Коляда – переможець багатьох пісенних конкурсів та лауреат численних фестивалів.

11. 06. 1952. - виконком Черняхівської районної ради депутатів трудящих та РК КП(б)У зобов’язало своїм рішенням кожен колгосп та артіль району брати участь в будівництві мостів доріг та шляхів району які в першу чергу повинні будуть слугувати збиранню врожаю, як пріоритетну діяльність на червень 1952 року. («Колгоспник Черняхівщини № 49 ( 3136 ) 15 червня 1952 р.)

 11. 06. 1954. – за високі врожаї хмелю колгоспники артілі ім. Тельмана (с. Новосілки Черняхівського району): ланкова Ємілія Пирогівська, Ксенія Павліченко колгоспниці: Ельза Кондрацька, Ганна Тищенко, Тетяна Бельчик були затвердженні кандидатами на Всесоюзну сільськогосподарську виставку. («Колгоспник Черняхівщини №49( 3345)17червня  1954 р.)  

 11. 06. 2006. — у Бердичеві в міському Палаці культури відбулись спільна молитва 14 християнських церков міста Бердичева та святковий концерт, присвячені дню Святої Трійці. Спочатку звучали вступні слова священиків різних конфесій і номери художньої самодіяльності. На завершення – спільна молитва за Україну, за Президента, за Уряд і парламент. Окремо присутні помолились за процвітання Бердичева та благословили на добрі справи мера міста.

12 червня    445 років з моменту першої історичної згадки про село Немирівка Ружинського району.

 12. 06. 1765. — цього дня в містечку Бердичів вперше розпочався Онуфріївський ярмарок, що тривав 6 тижнів. Дозвіл на організацію цього ярмарку від короля Станіслава II Августа Понятовського отримав власник Бердичева князь Удальрик Радзивілл. Ставши щорічним, ярмарок мав велике міжнародне значення і завдяки низьким податкам відігравав головну роль у піднесенні економіки містечка та округи. Сюди приїздили купці з Російської імперії, Австрії, Німеччини, Туреччини та інших країн. Торгували зерном, льоном, вовною, шкірами, виробами з дерева, посудом, смолою, дьогтем, рибою, цукром, полотном, сукном, шовком, галантереєю, плугами, косами та іншими виробами із заліза, ювелірними прикрасами. З імпортних товарів мали попит кава, тютюн, цитрусові, горіхи, прянощі, столітні вина тощо. Нажаль, у 1856 році Онуфріївський ярмарок переносять до Києва, що стало серйозним ударом по економіці Бердичева.

 12. 06. 1907. — після проголошення у 1905 році свободи совісті у Росії розпочалась повсюдна реєстрація старообрядницьких общин. Цього дня у Бердичеві зареєстровано безпопівську Вознесенську старообрядницьку общину (Безпопівщина — один з основних напрямів старообрядництва; виник у середині 17 століття під час розколу православної церкви в Московії, що стався після церковної реформи 1653-1656 рр. На відміну від попівців безпопівщина заперечує необхідність духівництва і церковної організації).

 12. 06. 1966. —за поданням колективу бердичівського машинобудівного заводу "Прогрес" Людмила Іллівна Горбаченко цього дня була обрана депутатом від Житомирської області до найвищого виборного органу Радянського Союзу – Верховної Ради СРСР. Впродовж наступних чотирьох років вона не лише працює на заводі, але і як депутат приймає участь у вирішенні нагальних питань розвитку міста, області, держави. Згодом Людмила Горбаченко ще двічі буде обиратись депутатом СРСР, у 2005 році згідно рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради їй присвоєно звання "Почесний громадянин міста Бердичева".

12–16 06. 1919 -  Житомир. І Волинський губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. У ньому взяли участь делегати від 8 повітів, де була встановлена радянська влада. З’їзд виразив довіру радянському уряду України, розглянув земельне, продовольче та ін. питання.

12. 06. 1920. -  Житомир. Вступ до міста частин Червоної армії.

12. 06. 1921.  - Брусилов Житомирського повіту. До штабу 14-го полку РСЧА з’явився з повинною отаман Мордалевич зі своїми вояками.

12. 06. 1944. - народилась телерадіожурналістка Валентина Медведєва, уродженка Бердичева.

12. 06. 1949. - в Черняхівському районі відбувся колгоспний недільник по будівництву шляхів і доріг народним методом. В заході прийняло участь 1829 чоловік, і було задіяно 432 підводи коней. До прикладу колгоспники вільскої артілі (голова Прокопчук) спрацювали найкраще, в кількості 260 чоловік та 30 підвод  за один день зробили понад 170 погонних метрів шляху.

 12. 06. 1954. – в Черняхівському районі колгоспники артілі ім. Маленкова с. Крученець побудували льоносушку та льонотіпальний цех. («Колгоспник Черняхівщини №48( 3344)13 червня  1954 р.) 

12. 06. 1954. - день народження радіожурналістки, редакториси  газети «Житомирський вісник», житомирянки Раїси Стецюк

12. 06. 1957 - народився український політик, дипломат, музеєзнавець, краєзнавець, культуролог, історик Ігор Ліховий, уродженець с. Врублівка Романівського району.

 12. 06. 1991. —на вулиці Леселідзе міста Бердичева були розкопані та згодом на військовій ділянці кладовища по вулиці Пушкіна перепоховані останки радянських воїнів-танкістів – членів одного екіпажу, які загинули під час визволення Бердичева 4 січня 1944 року. Роботи з розкопок та перепоховання здійснили члени військово-патріотичного клубу "Факел" (керівник В'ячеслав Макаров), який діє при міській середній школі №12.

13. 06. 1793. —під час Онуфріївського ярмарку у Бердичеві пройшов з'їзд організаторів польського національного повстання, яке очолював військовий діяч Тадеуш Костюшко. На з'їзд, який тривав 11 днів, прибув полковник Дзялинський. Саме тут було узгоджено питання щодо початку повстання на Правобережній Україні, яка після другого поділу Польщі відійшла до Росії.

 13. 06. 1745. —цього дня при кляшторі Босих Кармелітів засновано братство Святої Трійці. Всього при кляшторі діяли різні братства: Святої Трійці, Святого Скапулярію, Доброї Смерті, св. Яна Непомуцена, св. Тадея Апостола, св. Теклі.

13. 06. 1891. - народився  актор Володимир Владиславський свого часу виступав у Житомирі.

13. 06. 1919. -  Бердичів. День Червоної армії, під час якого у місті відбулися масові мітинги, вистави, присвячені пропаганді організації та мети боротьби Червоної армії.

13. 06. 1921 - с. Снедич Радомишльського повіту Київської губернії. Знищено збройний загін отамана Санько.

13. 06. 1930. – наказом Волинського ОВК по Волинському окрузі № 38 «Про утворення нових сільських рад було утворено Щеніївську сільську раду Черняхівського району.

13. 06. 1953. – льонарі Черняхівщини взяли на себе високе зобов’язання в договорі на соціалістичне змагання з хліборобами Володарсько-Волинського (нині Хорошівського) району – виростити в поточному році на кожному гектарі посіву по 4,2 ц. льононасіння та по 5,8 ц. волокна. («Колгоспник Черняхівщини № 47 (3240) 14 червня 1953р.)

13 червня 1990 року над будинком Житомирської міської ради, після 70-річної перерви, замайорів синьо-жовтий український прапор. Це трапилося за рік й два місяці до дня проголошення Незалежності України. 

 14. 06. 1768 . —керівник загону барських конфедератів генерал Казимир Пуласький (Kazimierz Michal Waclaw Wiktor Pulaski, 1746-1779), що схоронився зі своїм загоном у 700 чоловік в бердичівській кармелітський фортеці та витримав 25-денну облогу від восьмитисячного корпусу російського війська, капітулював перед генералом Петром Кречетніковим. Погоджуючись на капітуляцію, Пуласький виговорив всьому загонові право вільного виходу з кармелітської фортеці. Командуючий російськими військами так описує здачу фортеці: "Наперёд несено было региментарское красное знамя, кое уклоня передо мною, отдали, а их команда, сняв всё вооружение и положив перед нашим фронтом, отведена в учереждённый для сего батальйон-каре; и потом каждая их команда шла и, складывая оружие, отходила в батальйон-каре". Всіх полонених було: знатного шляхетства – 38 чоловік, служилої шляхти – 374, простих людей різного звання – 649 і 165 чоловік прислуги.

 14 червня 1928 р. —комісія, створена Бердичівським міським відділом комунального господарства в складі представників Бердичівської міської Ради Шейдемана і Мардера, заступника завідувача міськкомгоспу Грінберга Ш.Й., інженера благоустрою міськкомунгоспу Ротенберга Г.Л., адміністратора міського театру Рудмана, в присутності виконавця робіт інженера Соболя П.П. прийняла виконані роботи по переобладнанню і розширенню Бердичівського літнього міського театру імені 1-го Травня і визнала літній театр готовим до експлуатації як для власне театру, так і для проведення тут кіносеансів.

Станом на 14 червня 1830 року маєток, землі та кріпосні селяни належали дворянам, рідним братам Мартіну Людвіковичу Куровському і Ксаверію Людвіковичу Куровському (від імені другого брата ймовірно пішла назва села Ксаверівка). Мартину Куровському належало 106 душ чоловічої статі, а штабс – капітату Ксаверію Куровському - 81 душа. Землі, що в селі і навколо села Новопіль вони купили у поміщика Йосипа Калясантія Бачинського. Події відбувались на теренах сучасного Черняхівського району ( ЖДА, фонд 17, запис № 369).

14. 06. 1931. народились: український журналіст, уродженець Ємільчиного Леонід Ярмонюк та поет Іван Олексенко 1931 року.

14. 06. 1947 - народився український історик і краєзнавець, житомирянин Петро Іванович Натикач.

15. 06. 1921 -  Житомир Волинської губернії. Пущено Бєжєвський скляний та Бродський фаянсовий заводи, Федорівську фабрику по виготовленню електротоварів.

15. 06. 1938.- народився журналіст попільнянської газети «Перемога», уродженець с. Соловіївка Брусилівського району Володимир Романенко.

15. 06. 1962. — в Бердичеві створено територіальну первинну організацію Українського товариства сліпих (УТОС). Метою створення товариства є організаційне об’єднання громадян з вадами зору. В організації надається допомога в отриманні середньої освіти, у вивченні рельєфно-крапкового шрифту Брайля, виділяються путівки в санаторій та будинок відпочинку, в реабілітаційний центр для незрячих. Саме тут ці люди просто відпочивають душею, знаходять друзів та однодумців і проявляють неабиякі здібності в художній самодіяльності, а особливо у співі, де вони розкривають найпотаємніші нотки свого внутрішнього світу. На середину 2012 року на обліку в первинній організації знаходиться 370 інвалідів по зору першої та другої групи.

 15. 06. 1942. —німецькі окупаційні війська ліквідували єврейський табір, що був розташований в Бердичеві на Лисій горі. Він діяв з кінця лютого місяця 1942 року, коли згідно наказу гебітскомісара Бердичівського округу Шмідта в табір, який створили на території колишніх казарм 14-го кавалерійського полку Червоної Армії, переселили всіх бердичівських євреїв-ремісників та єврейських дівчат та підлітків, що ще залишались живими після масових розстрілів у вересні 1941 року.

15. 06. 1951. – на базі колгоспу «Прогрес» (с. Клітище Черняхівського району) пройшла науково – виробнича конференція хмелярів району разом з науковими працівниками Житомирського науково –дослідної станції хмелярства. 

15. 06. 1952. - на стадіоні смт. Черняхова відбулась районна шкільна спартакіада. Перші місця здобули учні черняхівських шкіл.

 15 червня 1962 р. —у місті Вільнюс помер Йосип Соломонович Котляр (1908-1962) – відомий дитячий письменник та поет, який народився у Бердичеві. Після революції 1917 року його родина переїхала з Бердичева до Харкова, де Котляр закінчив спочатку педагогічний технікум, потім єврейське відділення Харківського вчительського інституту. Працював у єврейських газетах та видавництвах, його вірші публікувались в єврейських альманахах та збірниках. Йосип Котляр випустив декілька книг віршів для дітей. Дитяча поезія Котляра, поряд з віршами Л. Квітко, була дуже популярною у єврейському середовищі у 1940–50-х рр.

16. 06. 1600. -  Люблінський трибунал виніс ухвалу за позовом Андрія Йосиповича Немирича  та його дружини Маруші до свого рідного брата Матвія Йосиповича, де предметом спору був Черняхів Тимчасом Матвій, незважаючи на «віддалення» від Черняхівської волості, продовжував користуватися тамтешніми маєтками і після смерті батька, що призводило до конфліктів із братом Андрієм (очевидно, йшлося про передання застави). Андрій та Матвій були рідними братами, дітьми Йосипа Немирича. Матвій Немирич (роки життя невідомі) — син Йосипа  Немирича; фундатор Люблінського братства, родоначальник Олевської гілки роду Немиричів. Її представники підтримували православ'я, але в другий половині XVII століття сполонізувалися і прийняли католицтво. Андрій Немирич (роки життя невідомі) — син Йосипа  Немирича; київський земський суддя, родоначальник Черняхівської гілки роду, представники якої були прихильниками протестантської течії социніан, був рідним дідом  Юрія Немирича.Слід зазначити, що відносини між двома лініями роду були доволі напруженими, і не в останню чергу через розбіжності в релігійному питанні. По суті, на прикладі Немиричів можна якоюсь мірою відстежити ті тенденції, що були характерні для українських регіонів Речі Посполитої кінця XVI – третьої чверті XVII ст. загалом. Якщо Олевські Немиричі зберігають вірність православ’ю, попри те, що на початку XVII ст. у Києві не було православного братства. Тертя фіксуються поміж старших братчиків спочатку функціонування Люблінського братства. Збереглося зобов’язання волинської шляхти очевидно від 1601 р. захищати Люблінське та Луцьке Хрестовоздвиженське православні братства від усіляких кривд, під яким є підпис і “судича” земського київського Матвія Немирича. ( Jabłonowski A. Вказ. праця. – T. X. – С. 47;Шляхетський рід Немиричів у справах церковних: волинські акценти (кінець XVI – третя чверть XVII ст . Ігор Бурнейко. )

16. 06. 1894.- народився відомий хімік, уродженець Житомира Михайло Усанович.

16. 06. 1949 - в с. В. Горбаша, що в Черняхівському районі, працівниками Черняхівського радівузла було завершено будівництво та відповідно запущено в експлуатацію радіолінію, таким чином радіоточка з’явилась майже в кожній хаті села. («Колгоспник Черняхівщини № 44 ( 2820)  2 червня 1949 р.)

 16. 06. 1954. – виконком Житомирської облради депутатів трудящих своїм рішенням за № 727 призначив на 4 липня 1954 р. довибори до Черняхівської районної ради депутатів трудящих ) замість вибулих депутатів) по Зороківському ВО 11, Городищансткому ВО 7 та Черняхівському ВО 38. – Голова виконкому облради -  З. Богатир, секретар виконкому М. Скульський. («Колгоспник Черняхівщини №50 ( 3346) 20 червня  1954 р.)

16. 06. 2014.  - помер від поранень Олександр Голяченко, уродженець с. Славів Черняхівського району. Звання: Солдат. Посада: Водій. Підрозділ: 95-а окрема аеромобільна бригада. Обставини загибелі: За півтора кілометра від Слов'янська 13 червня колона українських військовиків була обстріляна терористами. БТР Олександра було підбито і коли його витягли, то він отримав 80% опіків. Олександра відразу доправили на лікування у Харків, проте через 3 доби він помер у лікарні від отриманих опіків. Залишилися батьки і двоє старших сестер. Місце поховання: с. Славів, Черняхівський район.

 



   583
Реклама
загрузка...
Популярные записи

Логин:  
Пароль:  
Последнее в новостях
Як у ресторані: Житомирський навчальний центр ВДВ показав, чим годують військових
Біля житомирського університету Hyundai збив пішохода
НАЗК перевірить декларацію депутата Житомирської облради від Радикальної партії
Влада Житомира хоче дозволити вінницькому підприємству встановити на Параджанова зупинку та експозиційний майданчик
Фермеру з Житомирської області, який користувався землею без документів, нарахували 126 тис. грн збитків
У селищі поблизу Житомира відкрили пам’ятник ліквідаторам на ЧАЕС, а в Чуднівському районі – меморіальну дошку АТОшнику
У Коростені трагічно закінчилися розваги з пістолетом: дівчина отримала наскрізне вогнепальне поранення
На житомирському стадіоні «Полісся» підготували поле для підігріву – чекають матеріалів від підрядника
У Житомирі обрали місця розташування міських парклетів: Михайлівська, Покровська, сквер на Лятошинського
Туманний осінній день у Житомирі. Фоторепортаж