Все авторы   |   Все записи   |   СТАТЬ БЛОГГЕРОМ

Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради...
Об авторе
2017-01-10 07:11:01 __Юрій Малашевич

Історичний календар Черняхівщини. 7 - 13 січня

Джерела дослідив та систематизував результати Юрій МАЛАШЕВИЧ

10 січня 1571 року - у тодішніх актах згадується черняхівський урядник Єсифа Немирича Ярмола (Дубницький), а з  іншого акту читаємо, що  влітку того самого року Кірдей Леміш заявив про свої права на місто Черняхів.

9 січня 1611 року -  Григорій Пашкович, слуга волинського воєводича Юхима Корецького, наїхав на містечко Стефанів, де напав на урядника і слугу Немирича Яна Рожковського та, «привезавши до шии повороз,  при  коню  его  вести  росказал». Перед цим, намагаючись відкупитися від Пашковича, Немирич подарував йому двох добрих коней, які коштували 200 талярів,  а також дав йому 50 золотих, проте Пашкович, як видно, не заспокоївся. 10 січня 1611 року він наїхав на Андріїв і убив черняхівського  міщанина  Семена  Сухореброго.  14 січня  возний  Адам  Петровський  оглядав  у Черняхові тіло покійника, а також підстреленого в ногу коня Олександра Мирського і 70 побитих андріївських підданих. У своїй судовій позовній скарзі Стефан Немирич звинуватив Лемеша у змові з Пашковичем та зведенні наклепу, начебто це він, Немирич,  убив  Пашковича  й  побив  Лемешових бежівських підданих. Очевидно, суд задовольнив позов Немирича, бо 10 січня1611 року на його вимогу до Бежева було віднесено позов Якову Лемешу «до выконаня присеги в декрете к гродском киевском менованое и выражоное». Вірогідно, Леміш відмовився  присягати,  що  спонукало  Немирича  до наїзду на Бежів. Невипадково, мабуть, тоді по-страждала козацька ватага Григорія Пашковича, що, очевидно, було відлунням давнішої суперечки між князем Юхимом Корецьким та Єсифом Немиричем за Черняхів, адже Григорій Пашкович називав  себе  слугою  князя.

11 січня 1611 року -  Стефан Немирич зі своїми слугами, боярами та підданими наїхав на Бежів, але ще до наїзду, вранці, в селі з’явилися козаки і «ниякий» Пашкович «з людом своим, с конми,  возами». Люди Немирича почали «оных козаков» із домівок Лемешових підданих «волочити, бити, забивати, маетности брати, возы, кони з госпо их з сєла... брати» й відвозити до Черняхова. Не заспокоївшись на цьому, вони далі взялися збивати замки з комор Лемешових підданих і забирати звідти майно, кажучи, що все то– козацьке. Сам Леміш перебував тоді у Києві на земських  рочках.  Повернувшись,  він  побачив  двох убитих і кількох поранених козаків й одразу ж відіслав їх до Житомира, де після відповідного огляду покійним було вчинено «звыклый погреб».

14 січня 1611 року -  у житомирському суді вже Стефан Немирич скаржився на Пашковича, називаючи його «виволанцем», який пристав до запорожців і разом із ними здійснював «розбое, наезды и кгвалты на маетности шляхет-ские». Нібито обраний козаками за «старшого і полковника», він зібрав до 8 тис. осіб, з якими  нападав  на  Черняхівську,  Шершнівську  та Приборську  волості.  Серед  постраждалих  від наїздів  були  названі  місто  Черняхів,  містечко Андріїв, села Красносілка, Троковичі, Горбаші,  Високе, Дівочки, Стирти, Іванків і Коритища. Тут варто підкреслити, що в історичних документах с. Бежів вперше згадується в 1611 році від 14 січня у скарзі поміщика Степана Немирича на Григорія Пашкевича слугу князя Іоакима Корецького про те, що він пограбував його володіння. В старовинних актах Бежів згадується під назвами Біжев, Бежов, Безов і розташовувався у верхів'ях річки Бистріївки.

7 січня 1951 року  - рішенням виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих «Про затвердження складу виборчих комісій по виборах до Верховної ради Української РСР» головою Черняхівської окружної виборчої комісії був затверджений Писарець Пилип Степанович.

На початку січня 1962 року – бюро райкому КПУ заслухало звіт двох колгоспів району щодо повного провалу вирощування кукурудзи в цих господарствах за результатами 1961 року. Мова йшла про колгоспи «Ленінський шлях» та імені ХХІ партз’їзду  (голови правлінь - Ткачук та Радіонов, секретарі парторганізацій - Сидорчук та Атаманчук). Рішенням бюро було визнано,  що правління господарств припустилось низки помилок у вирощуванні цієї культури. Так у колгоспі «Леніський шлях» при зобов’язанні 50 цнт. з га зібрали всього 6,5 центнерів з гектара, у другому колгоспі – по 10,4 цент.

7 січня 1963 року  – ліквідовано Нейборнсько – Новосілківську сільську раду, село – колонія остаточно увійшло до складу Черняхівської селищної ради.

7 січня 2012 року - одинадцятикласники  Черняхівської гімназії наколядували для сиріт біля 6-и тисяч гривень. За рік до цього черняхівські одинадцятикласники – випускники місцевої гімназії, а також їхні старші друзі організували і провели благодійну акцію «Різдвяні бажання!» Із колядками вони відвідали мешканців селища, установи, підприємства та організації. Організаторами й учасниками благодійної різдвяної акції були: Юлія Хомік, Анастасія Ковшевна, Дарина Ільчук, Ірина Кос, Юлія Осецька, Катерина Муліш, Іванна Руденко, Регіна Острова, Анастасія Ситник, Дарина Демчук, Наталія Бутрик, Марія Мішугіс, Катерина Іщенко, Катерина Карпенко, Іван Марчук, Роман Шлапак, Олексій Бездітко, Влад Мирончук і Ярослав Федорчук.

8 січня 1952 року  – Черняхівська районна бібіліотека отримала поповнення новими книгами – повідомила в той час районній газеті директор бібліотеки Р. Шмуклярська.

9 січня 1952 року  - у  Високо–Українському сільському клубі силами місцевого драматичного гуртка було поставлено п’єсу І. Котляревського «Наталка Полтавка». П’єсу дивилися понад 520 чоловік.

10 січня 1989 року – на черговому пленумі районної профспілкової організації працівників освіти та науки України головою райкому профспілки обрано Чернявську Валентину Василівну.

12 січня 1925 року – у складі Черняхівського району утворено Окілківску сільську раду, до якої входили села Окілок та колонія Івановичі, сільську раду ліквідували в 1954 році, приєднавши до Новопільської сільської ради.

12 січня 1924 року - В підпорядкування Черняхівського району зі складу Левківського району були передані: Кам'янська, Некрашівська,  Піщанська і Троковицька сільради.

12 січня 1952 року – опубліковано статтю Ю. Мовчана. «Як совєти посилали мене на студії до Львова» - газета «Свобода»

13 січня 1953 року – у центральну ощадкасу Черняхова пред’явлені 2 облігації 2-% держпозики, на які в десятому тиражі випали виграші по 10 000 крб, а також 1 облігація на 5 000 і 12 на 1 000 карбованців.

13 січня 1978 року - Д. М. Сахненка звільнено з посади керівника відділу культури і кіно.

У січні 1962 року – в клубі районного відділення «Сільгосптехніки» відбулося заняття у районній школі передового досвіду механізаторів. У ній навчалися бригадири тракторних бригад, механіки колгоспів, агрономи, зоотехніки, заступники голів колгоспів. Інформував про хід ремонтних робіт головний інженер Кушнір. Лекцію «Про організацію правильного ремонту і використання техніки в ремонтних умовах» прочитав доцент  Житомирського сільськогосподарського інституту Найда. Викладач цього інституту Федосєєв присвятив свою лекцію механізації трудомістких робіт на  фермах.  Головний інженер радгоспу «Україна» т.  Гиренко прочитав лекцію «Про кримінальну відповідальність за злочинно-недбале використання або зберігання сільськогосподарської техніки».

 


   591
Реклама
загрузка...
Популярные записи

Логин:  
Пароль:  
Последнее в новостях
Житомиряни вибороли 12 медалей на Всеукраїнському турнірі з тхеквондо
У Житомирі в Соколовському кар’єрі плавав снаряд, вибухотехніки витягнути його з води
Уночі в Бердичеві зустрічали артилеристів, які повернулися із зони АТО
ПриватБанк запевняє, що його електронні сервіси не піддавалися хакерським атакам
Нардеп-мільйонер від Бердичівського округу збагатився на 600 тис. грн
В Україні через хакерську атаку не працюють деякі банки
У селі Житомирської області гадюка вкусила за ніжку 3-річну дитину
Житомирська поліція вилучила підозрілий пристрій, який був у дивані в приймальні нардепа Розенблата
Житомирський «Банк добра» безкоштовно передав обласним та міським медзакладам ліків на суму близько 50 тис. грн
Сухомлин звітує про результати поїздки до Києва: житомирські медики отримають зарплату та відпускні